Універсальний рослинний гепатопротектор Артишок має доведені терапевтичні властивості та показання пацієнтам з ураженнями печінки, патологією жовчовивідних шляхів на тлі хронічних інтоксикацій, азотемії та гіперхолестеринеми. Унікальність гепатопротекторної дії артишоку обумовлена антиоксидантними, мембраностабілізуючими, антитоксичними властивостями. Він активно знешкоджує та виводить токсини, солі важких металів, пестициди, збільшує жовчовиділення, нормалізує процеси жовчоутворення, підвищує детоксикаційні процеси та активність печінки. Жовчогінна дія артишоку використовується при порушеннях функції печінки, дискінезії жовчовивідних шляхів, холециститах.

Форма випуску: Таблетки
Склад: Кошики Артишока(Cynara scolymus) 55%, лактоза 45%.

Значення для організму

Про дієту №5 ми згадуємо коли розлад функції печінки та порушення травлення сигналізують диспепсією, нудотою, блюванням, болем у правому підребер'ї.

Мета печінкової дієти — це хімічне щадіння печінки в умовах повноцінного харчування, нормалізація процесів та детоксикаційних можливостей печінки, функціонування жовчного міхура та жовчовивідних шляхів, покращення жовчовиділення.

Всі ці напрямки може забезпечити харчову рослину, під назвою артишок, досить рідкісний гість на нашому столі.

Фармакологічні ефекти артишоку пов'язані з наявністю в його складі сполуки фенольного цинарину в поєднанні з фенолкислотами, біофлавоноїдами та іншими активними речовинами. Гепатопротективну дію кошиків обумовлено антиоксидантні та мембраностабілізуючі властивості рослини. У нього виразне жовчогінну дію (холеретичний та холекінетичний ефект), здатність зменшувати печінковий холестаз і збільшувати відтік жовчі, підвищувати функціональну активність печінкових клітин та антитоксичні можливості печінки.

Артишок позитивно впливає на ліпідний обмін, знижує рівень холестерину в крові, зменшує вміст січовини (січогінну дію).

Аскорбінова кислота, витамини, каротин, інулін, що містяться в кошиках, регулюють обмінні процеси в організмі, покращують стан фетоплацентарної системи, перешкоджають порушенню проникності плаценти, що дозволяє використовувати артишок в акушерстві та гінекології.

У Франції виробництвом препаратів артишоку займається понад 30 фармацевтичних компаній.

Універсальний рослинний гепатопротектор «Артишок — печінкова дієта» має доведені терапевтичні властивості показань пацієнтам з ураженнями печінки, патологією жовчовивідних шляхів на тлі хронічних інтоксикації, азотемії та гіперхолестеринемії.

Унікальність гепатопротекторної дії артишоку обумовлена антиоксидантними, мембраностабілізуючими, антитоксичними властивостями. Він активно знешкоджує та виводить токсини, солі важких металів, пестициди, збільшує жовчовиділення, нормалізує процеси жовчоутворення, підвищує детоксикаційні процеси та активність печінки. Жовчогінну дію артишоку використовують при порушеннях функції печінки, дискінезії жовчовивідних шляхів, холецистити.

Препарати на основі артишоку покращують фільтраційну функцію почок, позитивно впливають на біохімічні показники, що рекомендуються при ХНН. Поєднання сечогінного та гепатопротекторного ефекту відрізняє артишок від інших сечогінних рослин. Крім того, в артишоку виражені гіпоазотемічні властивості, він сприяє виведенню січовини з організму, знижує рівень азотвмісних речовин у крові, що дозволяє успішно застосовувати його при нефриті, олігоурії у осіб із серцево-судинними захворюваннями.

Кошики артишоку нормалізують внутрішньоклітинний обмін фосфоліпідів, знижують синтез та концентрацію загального холестерину та ліпопротеїдів низької щільності, зменшують коефіцієнт атерогенності плазми крові, виявляючи загалом гіпохолестеринемічний ефект.

Завдяки сучасним клінічним дослідженням, артишок розглядається як рослина, що володіє холеричним, антиоксидантною, гіполіпідемічною дією і вважається найбільш ефективним засобом профілактики атеросклерозу. Вивчення його дії показало, що він істотно впливає на гіперхолестеринемію, з якою пов'язаний розвиток атеросклерозу. Ефективне зниження холестерину досягається шляхом впливу на три ідеально доповнюють один одного області: підвищення елімінації холестерину за рахунок холерезу та зниження його біосинтезу в печінці. Результати досліджень показали, що у артишоку високий антиоксидантний ефект, завдяки якому вдається попередити оксидацію холестерину та пошкодження внутрішньої оболонки артерій.

Доведено, що регулярний прийом артишоку, запобігає на ранніх стадіях формування атеросклеротичних змін судин. Крім того, підтверджено його вплив на жировий обмін. Артишок не тільки визнаний засіб фітотерапії, але і надійна альтернатива синтетичним гіполіпідемічним препаратам (Р. Ф. Вайс, Ф. Фінтельманн, 2004р.).

Фундаментальні дослідження, проведені в Німеччині, вказують, що активні речовини (поліфенольні сполуки, флавоноїди: лютеолін та його глікозиди) пригнічують ресинтез холестерину і виявляють могутню антиоксидантну дію. Гебхардту (Gebhardt, 1996) вдалося підтвердити не лише високий антиоксидантний ефект артишоку, але й гепатопротекторну дію, що стимулює процеси регенерації гепатоцитів.

Європейська комісія, областю застосування листя кошиків артишоку, називає «диспепсичні розлади». Результати клінічних спостережень стану пацієнтів з високою достовірністю підтверджують, поряд з вітрогінну та спазмолітичну дію, зворотний розвиток симптоматики, усунення стійкого блювотного симптому, болю, здуття живота, поліпшення апетиту (Fintelmann, 1996). У осіб із диспепсичними розладами, на тлі розладів функції жовчного міхура, артишок послаблював відчуття тяжкості в епігастральній області, усував відрижку, нудоту (Bandy R. etal. 2004). Незамінний артишок для любителів жирної та гострої їжі.

Позитивну клінічну динаміку відзначили дослідження (Pittle r M. etal. 2002) хворих з гіперхолестеринемією, дисліпопротеїнемією, що супроводжується захворюваннями печінки, некалькульозним холециститом. Особливо препарати артишоку корисні для осіб похилого віку зі зниженими процесами травлення та ослабленою ферментативною активністю.

Артишок, як харчова рослина, має високий профіль безпеки та перспективу застосування у медичній практиці при захворюваннях печінки та нирок, атеросклерозі, гіперліпідемії, у тому числі спадкового генезу.

Показання до застосування.

Рекомендується як загальнозміцнюючий засіб профілактики захворювань печінки та атеросклерозу, а також до раціону при наступних станах та захворюваннях:

• хронічні захворювання печінки та жовчовивідних шляхів;
• хронічні гепатити;
• ДЖВП за гіпотонічно-гіпокінетичним типом, у тому числі на тлі хронічного гепатиту;
• некалькульозний безкам'яний холецистит; функціональні розлади жовчного міхура;
• диспепсичні порушення з відчуттями тяжкості в епігастральній ділянці, нудота, відрижка;
• любителям жирної та гострої їжі;
• атеросклероз; підвищений рівень холестерину;
• гіперхолестеринемія на фоні супутніх захворювань печінки;
• гіперліпідемія, у тому числі спадкового генезу;
• хронічна ниркова недостатність початкової стадії;
• нефрит;
• хронічні інтоксикації;
• літній вік.

Спосіб застосування та дози

По 2 таблетки 2-3 десь у день 30 хвилин до їжі.
Лікувально-профілактичний курс 8-12 тижнів.
При потребі повторити.
Прийом фітопрепарату не скасовує призначення лікаря.